З досвіду роботи

 

Організація освітнього процесу в початковій школі на засадах педагогіки партнерства

( з досвіду роботи)

     Побудувати нову школу без родинного виховання, активної участі й підтримки батьків неможливо.

       Багато дискусій точиться щодо новітніх підходів до педагогічної співпраці     

     класного керівника з батьками, так званої «педагогіки партнерства», та й, утім,   

    щодо його вагомого впливу та важливості у вихованні учнівської молоді,    

    правильності вибору саме методики діяльності.

В підґрунті педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини.

«Якщо учитель став другом дитини, Якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, в серці дитини ніколи не з’явиться зло» В. Сухомлинський

Слід пам’ятати, що кожна дитина неповторна, має від природи унікальні здібності, таланти та можливості. А місія школи – допомогти розкрити та розвинути ці здібності, таланти та можливості на підставі партнерства між учителем, учнем і батьками.

 В своїй роботі часто пропоную батькам твори класиків вітчизняної та світової педагогіки, в яких розкрито проблеми сімейного виховання, зокрема: «Материнська школа» Я.А. Коменського, «Думки про виховання» Дж. Локка, «Як готувати матір і батька до шкільного-сімейного виховання своїх дітей», «Як добиватися, щоб батько і мати як вихователі виступали в єдності», «Як поглиблювати виховну роботу з батьками в міру зростання й розвитку дитини», «Як разом із батьками виховувати майбутніх матерів і батьків», «Важкі діти» В.О. Сухомлинського, «Книга для батьків», «Лекції про виховання дітей», «Виступи з питань сімейного виховання» А.С. Макаренка, «Поради батькам», «Сторінки для батьків», «Звернення до батьків», «Психологія емоцій і виховання» С. Френе та багато інших.

У роботі з батьками стараюсь використовувати різноманітні види й методи.

Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлен­ня до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківсь­кого виховання, дати поради і домовитися про єдині ви­моги до школяра.

Відвідування сім'ї може мати різну мету: загальне оз­найомлення з умовами життя, встановлення єдиних вимог школи і сім'ї до учня, допомога в організації режиму, об­говорення з батьками відхилень у поведінці дитини і вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання та подо­лання, залучення батьків до участі в роботі школи, вив­чення досвіду виховання в сім'ї та ін.

Вчитель і батьки учня — дві сторони, разом і взаємно відповідальні за виховання дитини перед суспільством. Вчитель як професіонал зобов'язаний активно шукати педагогічні контакти з батьками учнів.

 З самого по­чатку зустрічі з батьками створюю атмосферу довір'я і доброзичливості. В сім'ях, які не мають систе­матичного зв'язку зі школою, візит учителя розглядають як сигнал біди, батьки насторожуються, готуються до за­хисту дитини. Тому, завітавши в сім'ю, намагаюсь одразу ж «зняти» будь-яку настороженість батьків. Бесіду про ді­тей починаю з позитивних сторін їх характеру і поведін­ки. Залучаючи батьків до бесіди, поступово переходю до обговорення негативного у поведінці учня. Свої суджен­ня про нього  стараюсь висловлювати спокійно, тактовно, наво­дячи незаперечні докази і уважно слухаю пояснення батьків, розробляю спільний план дій школи і сім'ї, домовляюся про вза­ємне інформування про досягнуті успіхи й труднощі.

Запрошення батьків до школи. У разі необхідності  запрошую батьків окремих учнів до школи на розмову.

День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводяться батьківські збори, лекції, консультації, екс­курсії по школі, організовуються виставки, вечори.  Роботу з його підготов­ки очолює батьківський комітет .   

  Часто проводю батьківські збори разом з учнями. Це має величезний виховний вплив і на батьків, і на учнів. Проте такі збори несуть великий виховний заряд тільки тоді, коли вони актуальні за темою, різноманітні за своєю формою і педагогічним змістом, їхня підготовка вимагає творчих пошуків. Збори проходять успішно, коли їх планують, обговорюють великим активом: і вчитель, і батьки, і учні.

 Про добре налагоджені контакти вчителя з батьками учнів можна говорити тоді, коли сторони завжди раді зустрічі, щиро діляться  наболілим, своїми сумнівами, таємними думками з приводу виховання  дитини.

       Намагаюсь давати дітям об'єктивну, в тому числі і негативну характеристику, якщо учень заслужив. Думаю, що вона принесе користь і буде правильно, по-діловому сприйнята тільки в тому випадку, якщо батьки упевнені у доброзичливому відношенні вчителя до їх дитини. Більше того вчитель повинен нести батькам не тільки погану інформацію про дітей, бо в кожній дитині є і щось хороше. Довгий перелік всіх, нехай навіть об'єктивних нестач учня, сприймається батьками як вияв неприязні до їх сина або дочки, і вони внутрішньо не виправдовують вчителя, який не може сказати про дитину нічого хорошого.

             Родинне виховання - це перевірений віками досвід національного ви­ховання дітей у сім'ї. Воно є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянсь­кого змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани рідної мови, історії, культури.

Виховувати повагу до батьків — значить залучати дітей до важливої сторони моральності — поваги до старших, допомагати дітям побачити в своїх близьких такі якості, якими вони можуть гордитися.

            Добре виховати своїх дітей - не тільки найважливіший моральний, а й конститу­ційний обов'язок батька і матері. За це вони відповідають перед своїм сум­лінням і суспільством.